Релігійні свята

Християнське свято, останнє у річному колі великих свят. Присвячене події закінчення земного життя Пресвятої Богородиці. Святкується 15(28) серпня. У Православній Церкві – Богородичне двонадесяте свято.

Історія свята

Найбільш ранні пам'ятки, які дійшли до нас, і які оповідають про кончину Богоматері, датуються IV ст. і містять різні дані про те, де, як і як довго жила Пресвята Діва після закінчення земного життя Спасителя. Неоднакові також розповіді про кончину і поховання Богородиці. Однак в більшості своїй ці тексти сходяться на тому, що Пресвята Діва Марія була тілесно взята із землі на небо. Згідно з переказом, який знайшов відбиття у богослужебних текстах, після Вознесіння на небо Господа Ісуса Христа Пресвята Діва, лишаючись, згідно з повелінням свого Сина, під піклуванням святого апостола Івана Богослова (Іван 19:25-27), перебувала в подвигах посту і молитви. До часу Успіння Пресвята Діва жила в Єрусалимі. За три дня до Її кончини Їй явився Архангел Гавриїл і сповістив про майбутнє Успіння. У день кончини Божої Матері апостоли, крім апостола Фоми, були захоплені на хмаринах з різних країн землі і зібрані в Єрусалимі, де стали свідками Її мирного представлення(?). Тіло Богоматері поховали в Гефсиманії, де спочили Її батьки і праведний Йосип. На третій день після поховання Божої Матері явився апостол Фома і побажав бачити Її гроб. За його бажанням гроб був відкритий, але пречистого тіла Богородиці в гробниці вже не було – там лежала тільки плащаниця в якості незаперечного свідчення Її представлення. Господь, який воскрес на третій день, воскресив на третій день і Пріснодіву Марію.

Встановлення свята Успіння походить, очевидно, від традиції Єрусалимської Церкви, де це свято відоме вже у V ст. На Заході свято Успіння до VIII ст. не було всезагальним. У 813 році воно стало обов'язковим для Франції. Однак і у XII ст. на Заході Успіння поступалось в урочистості дням особливо шанованих святих.

Особливості богослужіння

Свято Успіння має один день передсвяткування і 9 днів післясвяткування. Віддання його здійснюється 23 серпня (5 вересня). Святу передує двотижневий (Успінський) піст з 1 (14) по 14 (27) серпня. У деяких місцях заради особливого пошанування свята здійснюється особлива Служба похованню Богоматері (особливо урочисто торжественно – в Єрусалимі, в Гефсиманії). Особливість її полягає в тому, що вона здійснюється за подобою служби Утрені Великої Суботи і включає читання 17-ї каризми («Блаженні непорочнії»). На Сході і на Заході у цього свята різні назви. Греки стали називати його «koimesis» – «занурення в сон» (церк.-слов. – Успіння). На Заході закріпилось латинське слово «assumptio» — «взяття», «прийняття».

Написано за мотивами:
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2001, автор статті: О. А. Крашеніннікова