Репортажі зі свят

Після святкування Великодня...

Ми, українці, унікальні в своїй природі. Ніколи не ліземо поперед батька в пекло, наша хата завжди скраю. Ми стримані... а раптом щось ...

І от коли наближається якесь велике свято, час порадіти, відпочити і розслабитись, ми (досить стримані і обережні в своїй більшості) святкуємо у своїй неповторній манері.

У нас все має бути не гірше, як у людей. Головний метод святкування - застілля. Головна страва святкового столу - алкоголь. Так, так, саме він, бо інакше як нормально розслабитись? Ну і відповідно різноманітні страви, закуски і побільше м'яса (м'ясо у нас - ознака заможності, бо ж недешеве), хоча останнім часом люди розкусили, що дорогі і морепродукти. Стіл - то святе. Святкуємо ми самі, з гостями або в гостях. Якщо компанія не дуже шумна (не можемо ж ми всі нормально розслаблятись), вмикається телевізор, відео або якась музика, щоб заповнювати паузи або заглушати різноманітні не дуже приємні звуки поглинання їжі. Щось обов'язково має шуміти, ми не можемо сидіти в тиші.

Після кількох чарок дорогоцінного алкоголю ми починаємо говорити. Тут ціла система. Спочатку говорить хтось один - всі слухають, потім розбиваються на групи і говорять в них і нарешті говорять усі, тут важливо, в кого голос гучніший або гумор вишуканіший. Улюблена тема - політика, тут голоси можна позривати, обмиваючи кістки.

Хтось з музичним слухом починає співати, дехто просто любить співати і не треба тут слуху, головне голос є. Дехто танцює, одним словом, всі показують хто на що здатен. Більше не працює принцип "моя хата скраю", тепер хата має бути в центрі, найвища і найкраща з євроремонтом та іншими прибамбасами. Нема хати, можна похвалитися чимось іншим: грошима, машиною, дитиною, гарними сусідами, обізнаністю в чужих справах, знайомствами, вмінням переплюнути всіх в прямому і переносному значенні. Тепер нам добре. Зігріті алкоголем і душевно ми відпочиваємо. Отак натішивши себе і свій шлунок, ми розлучаємося, якщо немає наснаги ще погуляти в інших місцях.

Варіанти святкування звісно різні: на хаті, в барі-ресторані, в сауні, у спеціалізованих для відпочинку закладах (аби грошей вистачило), на природі.

Кілька слів про святкування на природі. Деякі "екстремали" на природу сунуть все, навіть телевізор з надувним диваном, хоча навіщо на природі лежати і дивитись телевізор, якщо це вдома можна зробити, я не розумію. А ще на природі треба смітити і розкидати все, чим більше засмітиш, тим краще відпочив. Лишається пам'ятка наступним відпочивальникам, щось типу "тут був Вася", тільки без дати.

...Можна написати цілі томи про відпочинок українського народу. Воно все звісно приємне, згадується довго. Але скажіть, добрі люди, чи вам після такого відпочинку не хочеться відпочити на роботі?

Коментарі

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть на е-мейл або за допомогою форми: