Релігійні свята

1 січня

Марія, мати Ісуса Христа, в християнській традиції – Богородиця (Мати Божа) і найбільша з християнських святих. Етимологія імені "Марія" (євр. Маріам) пропонувалась різна, серед значень пропонувалось, зокрема: "прекрасна", "гірка", "пані", "улюблена Богом". Вчені віддають перевагу останньому значенню, яке йде до древньоєгипетської мови і може бути пояснене чотиристалітнім перебуванням євреїв у Єгипті.

У католицькій традиції непорочне зачаття самої Діви Марії розглядається як логічна умова, що підготувала її до ролі матері Спасителя. Її свобода від гріха була особливою благодаттю, виключенням з загального правила, привілеєм, якого, за твердженням католицької теології (на відміну від протестантської), не було надано ніякій іншій живій істоті.

Непорочність Діви Марії і сторонність плотській похоті поєднувались у ній з її непідвладністю ніякому особистому гріху. На її безгрішність вказує визначення "благодатна", яке їй дається в Євангелії, оскільки моральний порок несумісний з повнотою божественної благодаті. Августин вважав, що поняття особистої гріховності не застосовне до Пресвятої Діви вже тому, що її пошанував Бог.

З роллю Марії як Матері Спасителя пов'язана і її роль посередниці між Христом і родом людським. В теологічній доктрині Римо-католицької церкви визнано, що, оскільки Діва Марія родила Спасителя, який є джерелом всякої благодаті, завдяки їй ця благодать передається людству.

У 1950 році папа Пій XII проголосив, що "Пренепорочна Діва, захищена від усякої скверни первородного гріха, завершивши шлях земного життя, була взята тілом і душею в небесну славу..." Католицьке вчення про вознесення Діви Марії грунтується на двоякій традиції: на усталеному здавна віруванні і на тому, що католицький єпископат з повною одностайністю прийняв цю догматичну істину в якості частини віровчення.

При роботі над сторінкою використовувались матеріали сайту calend.ru.